Виступ Ірини Фаріон на сесії Львівської обласної ради

Виступ Ірини Фаріон на сесії Львівської обласної ради

Виступ Ірини Фаріон, депутата Львівської обласної ради від ВО "Свобода", кандидата філологічних наук на сесії Львівської обласної ради 02 грудня 2008 року.

Чому НЕМА поступу в утвердженні української мови як державної в Україні в цілому і на Львівщині зокрема? Причина у кількох площинах.

Політична площина.

Жодна з парламентських політичних партій, що, на жаль, реально впливають на законодавчий процес, не виявляє не те що законодавчого наступу у відвоюванні територій для державної мови, але постійно демонструє угодовську або регресивну позицію. Логічними, з огляду на це, є дії виконавчої гілки влади: ліберальні і відступницькі або попросту маразматичні. До прикладу, міністр освіти Вакарчук преспокійно споглядає, хоч і не погоджується з тим, як у Львівській політехніці з 54 годин українську мову скоротили до 16 годин. Львівська обласна рада звертається до всіх ректорів Львівської області з застереженням, аби жоден інший заклад не вчинив такого середньовічного дикунства з державною мовою, а Васько, себто "Львівська політехніка" і далі їсть та наминає. Депутати від ВО "Свобода" у міській раді чотири рази роблять запит до міського голови А. Садового з приводу чужомовних назв крамниць тощо - реакції жодної. Роблю запит прокуророві Франківського району з приводу телефонного оператора Львівського ДП "Фарлеп", який під час перевантаженої телефонної лінії цідить незрозуміле у вухо: "Подождітє мінутку", - а прокурор відповідає, що впродовж сімох (!!!) місяців "вже проведена часткова заміна окремих речень на українську мову". Де і як у фразі "Подождітє мінутну" прокурор побачив "окремі речення" - не знаю. Очевидно, йому відкрився прихований синтаксис нашої незбагненної мови.

Юридична площина.

Зовсім не в тому суть, що в нас і досі чинний "Закон про мови УРСР". Суть у тому, що в нас при владі люди, що не здатні творити ніяких інших, як постсовєцьких і колоніяльних законів. Зокрема, Верховна рада України 11. 07. 2006 року проголосувала за зміни до Закону України "Про рекламу", відповідно до яких "знак для товарів та послуг є об'єктом інтелектуальної власності" і не має сприйматися як слово, а хіба як диференційний знак. Отож особливо інтелектуальні власники з Донецька вже розгорнули у Трускавці мережу закладів з назвою "Йо Майо".

Ментальна площина.

Маю сумнів, що більшість українців принципово не відвідають заклад саме через те, що він має неукраїнську або попросту тупу назву. Засимільований українець керуватиметься іншими мотивами - зовсім не тими, що роблять державу сильною.

Отже, у жодній з цих площин не домінує український націєцентричний інтерес - інтерес титульної нації і жодна з них не сприймає мовний чинник за пріоритетний у розвиткові держави. Це свідчить про поки що переважне і панівне колоніяльне мислення як у верхах, так і в низах держави. Висновок: держава негайно потребує зміни політичної еліти, що кардинально змінить вектор розвитку країни з зовнішнього (чи то азійського, чи европейського, чи американського - однакове лихо) на внутрішній - в абсолютне домінування питомих суспільно-економічних цінностей, очолених Мовою. І найголовніше: у мовному питанні нічого не треба доводити, - а тільки жорстко карати за зневагу і незнання державної мови.

Прес-служба ЛОО ВО "Свобода"