Ярослав Качмарик: Про моніторинг Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року

Ярослав Качмарик: Про моніторинг Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року

ВО "Свобода"

Стратегія розвитку Львівщини, яку, попри спротив фракції ВО "Свобода", було затверджено, викликає зацікавлення громадських організацій, зокрема, створеного з ініціативи Львівської обласної організації ВО "Свобода" "Центру соціально-економічного моніторингу". Недосконалість Стратегії та дискусії щодо її прийняття обґрунтовувалися нами нефункціональністю та відсутністю ресурсного забезпечення даного документа, недостатнім відображенням у ньому розвитку сфер промисловості та сільського господарства, необґрунтованим вибором показників моніторингу виконання, популістськими та, часто, принизливими для населення області соціальними показниками.

Як і передбачалося противниками прийняття Стратегії, цей документ не став функціональним, оскільки, на нинішній день не розроблено стратегічні документи для окремих територій області, зокрема, відсутні Стратегії розвитку м. Львова, частини районів та районних центрів.

Стратегія розвитку Львівщини не є основою для прийняття інших стратегічних і тактичних документів, що робить неефективною систему стратегічного планування для області в цілому (напр., середньострокова інвестиційна програма Львівської області на 2008-2011 роки включає низку об'єктів інвестування, які до стратегічно важливих ніяк не відносяться).

Стратегія не враховує цілої низки глобальних організаційних заходів, що суттєво впливають на соціально-економічні процеси в області. Зокрема, як можна говорити про стратегію розвитку без врахування інвестиційних проектів в частині проведення Євро - 2012, як можна не враховувати глобалізації ринкового середовища, а саме - вступу України до Світової організації торгівлі.

Для моніторингу Стратегії вибрано показники, економічне обґрунтування яких є дуже дискусійним, оскільки: для розробки аналогічних документів у міжнародній практиці та й в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року використовують, як правило, економічні індекси та структурні співвідношення.

Окрім цього, у самому документі та його моніторингу відсутні завдання галузевого розвитку в розрізі промисловості та сільського господарства. Також дуже дискусійними виглядають показники зростання обсягів сільськогосподарського виробництва у Львівській області.

Сам підхід до моніторингу  є суто статистичним і зовсім не управлінським. Можливо, тому в Моніторингу й не відображено обов'язкових завдань зростання валового регіонального продукту на 1 особу, середньомісячної заробітної плати. На часі також вести розмову про експортний потенціал регіону та про реформування власності на землю.

Та й соціальні розвитку аспекти розвитку регіону не на користь авторів Стратегії і її моніторингу. Для прикладу, реальна заробітна плата у 2007 році зросла на 136,4 % при одночасному зростанні кількості населення, що проживає за межею бідності, що склало 70,4 тис. чол. То який же показник є реальним ?

Зрештою, на Львівщині у 2007 році за межею бідності проживало 880,8 тис. населення.

А чи не провести окрему сесію обласної ради та заслухати питання щодо проблем саме цієї частки жителів Львівщини.

Про внесення змін до показників обласного бюджету на 2008 рік

За 2007 рік доходи бюджету області перевищували витрати на 136,2 млн. грн. То чому ж бюджет країни має дефіцит, а бюджет області навпаки. Невже ці мільйони не було куди витратити? Небезпечна тенденція: доходи в бюджеті зростають швидше від витрат.

Зробити аналіз виконання бюджету за пів року складно, оскільки планові показники розраховано на календарний рік без щоквартальної деталізації.

Але ті зауваження, що зроблено нами при прийнятті бюджету, справджуються. Наприклад, чому зростає в структурі доходів загального фонду обласного бюджету частка податку доходів з фізичних осіб. А де ж оподаткування результатів державних комунальних підприємств? Одна з причин в порядку денної нашої сесії - 26 питань розпочинаються словами "про приватизацію". На скільки ще сесій вистачить?

Про стан підготовки до Євро-2012

Комісія УЕФА та президент даної організації підтвердили право України на Євро - 2012.

Водночас комісія повідомила про можливе зменшення кількості міст, що прийматимуть матчі чемпіонату, з восьми до шести. При цьому розподіл може передбачати схему: "4-2" або "3-3". То ж поставимо запитання, а на якому ж місці в Україні м. Львів за ступенем готовності: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, а далі, може, й ми. Як би не сталося, що оце далі нас і не вистачить для прийняття участі в європейському чемпіонаті.

Дивує, чому українцям усе будують іноземці: дороги - турки, стадіон - австрійці. Хоча парадокс, ні в одних, ні в других нема ані інвестиційних коштів, ані технічних засобів для виконання робіт. А в австрійців ще й досвіду нема.

Чому нас завжди заставляють вибирати між одним інвестором або його відсутністю. А де конкурсна основа, багатоваріантність та оптимальність вибору. А де елементарні розрахунки інвестиційного проекту. А хто може сказати, чому саме той чи інший об'єкт (той же стадіон), має коштувати саме стільки.

Що найважливіше. Мова йде на тему - звідки взяти інвестиційні ресурси. І ніхто не підрахував, а яка ж економічна вигода від їх використання. За кордоном, в тій же Польщі, таки рахують не лише до 2012 року, а й далі. Економічні процеси у Львові будуть продовжуватися. Будуть витрачатися гроші: державні, приватні. Завжди будуть бажаючі їх використати не так для громади, як для себе. І такі заслуховування на сесії - це більше статичний, а не управлінський захід. Та й формулювання проблеми - "Інформація про стан...". Не інформувати, а працювати треба. І враховувати інтереси громади.

 ПЯрослав Качмарик