
Розмова з Людмилою Шекетою, заступником голови комісії медицини, освіти, науки, культури і соціального захисту.
Пані Людмило, Ви практикуючий медик, зараз освоюєтесь у новій для себе якості - депутата міськради, якими питаннями доводилося займатися впродовж цього часу?
За час роботи я дала 10 депутатських звернень з різних проблем, здебільшого побутових, з яким зверталися мешканці. З моєї ініціативи було надано 3 матеріальні допомоги. Щодо роботи моєї комісії, то вважаю, що нам потрібно більше уваги приділяти вирішенню соціальних проблем. Потрібно стратегічно впливати на формування бюджету медицини, освіти і соціального сектору.
З чим найбільше звертаються мешканці до вас і ваших колег?
Переважно це лікування важких хвороб, яке є дуже вартісним. Хто хоча б одного разу зустрівся з тим, що таке реанімація, онкологія, важкі інфекційні хвороби, той це розуміє. Львів'яни головно просять гроші на лікування, однак депутати міської ради на жаль не мають свого фонду, як їх обласні колеги. Ми можемо лишень скерувати звернення у районну адміністрацію, яка видасть порядка 150 гривень, не враховуючи специфіку ситуації. Ми піднімали це питання і, можливо, наступного року підхід буде змінено. Бо є людина якій потрібно дати тисячу гривень, а є й ті, кому вистачить 200.
Розкажіть детальніше, які. пропозиції подавалися Вами, щодо реформування галузі охорони здоров'я?
В нас є проект Закону "Про основні напрямки по охороні здоров'я" але немає Закону про захист прав пацієнта. В Конституції написано, що медицина безкоштовна. Але скільки вже можна обдурювати людей? Давайте писати так як є: що може бути безкоштовним, як то невідкладна допомога, ι лікування дітей та людей, які не в змозі оплатити своє лікування. Але є категорія людей, які можуть заплатити за себе. Крім того, я працювала над поняттям погодженої інформованості пацієнта. Це означає, що хворий має бути проінформований про свій діагноз і дати згоду на те чи інше медичне втручання.
Як Ваша комісія відреагувала на пропозицію управління освіти про передачу усіх ліцеїв та гімназій в підпорядкування районних адміністрацій?
Вважаємо, що це робити недоцільно. Адже місто має значно більші фінансові можливості, аніж район. І аргументи про економію тут недоцільні, адже це - наша еліта, науковий потенціал, майбутнє нашої країни. Крім того, ці навчальні заклади мають серед співзасновників університети, які дають їм наукову та лабораторну базу, оснащення, допомагають виховувати талановитих дітей. Тож понижувати статус цих закладів нерозумно і нераціонально.
Роксоляна Гончар