Трускавець. Яким він буде завтра?..

Трускавець. Яким він буде завтра?..

ВО "Свобода"

Яким буде Трускавець через 30 років вирішували трускавецькі депутати минулої п'ятниці. На їхній розгляд були представлені зміни до генерального плану, які визначають розвиток міста-курорту. Чому вирішили змінити генплан, а також які саме зміни очікуються, ми попросили розповісти голову депутатської комісії з питань архітектури та містобудування - Ореста Сарахмана.

Пане Оресте, для чого взагалі вносити зміни в генплан Трускавця? Невже діючий є вже таким застарілим?

Ви бачите, скільки сьогодні в Трускавці будується нових готелів, санаторіїв, пансіонатів, вілл. Зводяться цілі житлові мікрорайони. При цьому досі використовується генеральний план міста, розроблений ще 44 роки тому. За цей період навіть, Конституцію в державі встигли змінити кілька разів. Змінилася держава, її устрій, а Трускавець увесь цей час продовжує розвиватися згідно документу прийнятого ще при Хрущові. Вся містобудівна документація в Радянському Союзі розроблялася за умов адміністративно-планової економіки. Це були часи, коли колгосп буряки не сіяв без наказу з центру, що вже казати за будівництво міст. Україна сьогодні розвиває ринкову модель економіки. Чи можна знехтувати такими значущими політичними та економічними змінами? Відбулися зміни законодавства, в тому числі земельного, вже в часи незалежності України. Зрештою в генплані треба врахувати сучасні демографічні показники, можливості бальнеологічних ресурсів курорту, скористатися новими науковими дослідженнями та розробками.В 1991 році вже вносилися деякі зміни. Проте пізніше більша частина земель передбачених генпланом, як територія курорту, відійшла до сусідніх сільських рад. Після цього місто втратило можливість розпоряджатися цими землями. Нарешті у 2000 році Трускавецька міська рада прийняла рішення про розробку коректури генерального плану. Розробити цей документ доручили Львівському державному інституту "Містопроект".

Ви сказали, що Трускавець втратив більшу частину території курорту. Як це могло взагалі трапитися?

За радянської влади, при відсутності реального господаря, питання землі не звучало настільки гостро, як сьогодні. Згідно генплану під територію курорту було відведено 5,8 тисяч гектарів землі навколо Трускавця. Сьогодні місто володіє всього на всього 774 га, тобто в сім разів менше, ніж було передбачено. Як таке могло трапитися? Справа в тому, що в дев'яностих роках питання закріплення курортних земель за Трускавцем можна ще було вирішити без особливих труднощів. Цьому сприяло діюче тоді законодавство. Проте тодішня влада Трускавця не приділила цьому питанню належної уваги. Натомість сусідні сільські ради скористалися своїм правом у відповідності до законодавства про місцеве самоврядування і землі курорту відійшли до них. Які тепер наслідки для Трускавця? Беручи до уваги, що Трускавець замкнений в кільці вулиць Сагайдачного, Городище, Стуса та Мазепи, які півкільцем оточені лісом, в місті недостатньо землі для комунального та житлового будівництва. Фактично сьогодні мешканцям міста отримати земельну ділянку для будівництва приватного будинку, садиби є неможливим. При цьому 90 гектарів земель в курортній лісопарковій зоні сільські ради віддали під будівництво приватному капіталу. Відбувається все це за погодженням районної адміністрації, оскільки розпорядником земель запасу, що знаходяться поза населеним пунктом є районна адміністрація. 

Виходить, що тепер розвиток міста-курорту залежить не від Трускавецької міської ради, а від дій чиновників Дрогобицької районної адміністрації?

Саме так. При цьому звертаю увагу, що Трускавець є містом обласного підпорядкування і до дрогобицького району не відноситься. Якщо Ви запитаєте, до чого це призводить, то я вам наведу приклад. В Трускавці цілий мікрорайон міста збудований на землях сільської ради. Обслуговування мікрорайону здійснюють трускавецькі комунальні підприємства, які й так на ладан дихають. Проте коли йде процес виділення земельної ділянки під забудову, голова земельної комісії Дрогобицької райадміністрації вимагає сплати коштів в розвиток інженерних мереж не міста, а району! Тобто кошти за землю йдуть в район, а увесь тягар з обслуговування доріг, каналізаційних трубопроводів, вивозу сміття, освітлення вулиць лягає на Трускавець. Землю продати - продали, а ... "ви люди, собі мастіть голову, як далі жити, нас то не обходить."Виникають й інші проблеми. Так для четвертого мікрорайону Трускавця передбачений один спортивний майданчик для дітей. Проте, вже сьогодні територію спортмайданчика обгородили, оскільки Дрогобицька районна адміністрація відала майданчик під будівництво. Я розумію, що з висоти кабінету чиновника цей спортивний майданчик виглядає всього на всього, як клаптик землі, але для сімей, які живуть в цьому мікрорайоні - це місце де проводять дозвілля їхні діти. Знаєте, це подібно, якби до Вас в квартиру прийшов сусід, пересував Ваші меблі, користувався Вашим холодильником, газовою плиткою, заселив до Вас своїх квартирантів і брав з них за проживання у  Вашому помешканні гроші. Якби Ви ставилися до такого сусіда?

Який Ви бачите вихід з ситуації, що склалася?

Не маю ніяких претензій до жителів сусідніх сіл Дрогобицького району. Якраз прості люди, не мають можливості використати вдале сусідство з Трускавцем, окрім того, що працевлаштовуються в місті. Вигідна така ситуація переважно чиновникам, які немов барони розпоряджаються землею. Земля роздається без узгодження розвитку курорту. Принципи, якими керуються чиновники при відведенні земельних ділянок, достеменно відомі хіба їм.Підтримую думку, про доцільність створення колегіального органу, що впливатиме на містобудівні процеси на території курорту. Це могла б, наприклад, бути Асоціація місцевих органів самоврядування, яка б вирішувала питання, які виникають в процесі освоєння курортних земель навколо Трускавця. Адже візьмемо наприклад село Станиля. Більшість населення працевлаштоване в Трускавці. Діти навчаються в Трускавецьких школах. На землях сільської ради зводяться в основному курортні готелі, пансіонати, вілли. Інші галузі, окрім курортно-рекреаційних, які пов'язанні з бальнеологічним ресурсом Трускавця, в селі не розвиваються. Очевидно, що за таких умов, розвиток курорту мав би узгоджуватися спільно, а не за принципом "моя хата з краю." Об'єднавши зусилля більшість проблем міста і села можна було б вирішити набагато ефективніше.

В Трускавці питання водопостачання - як Гордіїв вузол, розв'язати який прагнуть вже не один рік. Чи береться до уваги це питання при коректуванні генплану?

Не можна оминути наболіле питання водопостачання міста-курорту. Сьогодні місто споживає 13.5 тис. куб. метрів води на добу. Тільки за офіційними даними (а як насправді можемо, тільки здогадуватися) 40% води втрачається в мережах і, фактично, не доходить до споживачів. Чому люди повинні платити за те, що вони не отримують? Уявіть, що Ви прийшли на ринок купити десяток яєць. Витягаєте гроші, а з Вас вимагають заплатити і за другий десяток, який по дорозі побив продавець... Подібно відбувається і з оплатою за воду. Тому питанню водопостачання, та інженерних мереж в цілому, в генеральному плані міста треба приділити особливу увагу. Актуальним є питанням каналізаційних систем та очисних споруд. Сьогодні Трускавець перекачує свої стоки в очисні споруди Дрогобича. Враховуючи об'єми будівництва в Трускавці, потужності очисних споруд Дрогобицького водоканалу будуть недостатніми. Ми не впевненні, що Дрогобич погодиться нарощувати потужність своїх очисних споруд, адже для цього необхідні значні кошти. Тому, на мою думку, Трускавець повинен подумати над власними очисними спорудами. Є пропозиції зробити спільні локальні очисні споруди в Стебнику, які обслуговуватимуть Трускавець.

Чи передбачено генпланом перевести питне озеро в купальне?

Дійсно, окремо в 4 пункті рішення ради, яким погоджується концепція змін до генплану, передбачається переведення питного водосховища в купальне озеро. На комісії, яку я очолюю ми приділили особливу увагу цьому питанню. Більшість з нас погоджується з тим, що Трускавцю необхідне належно облаштоване купальне озеро. Це ще більше приваблюватиме до Трускавця відпочивальників, водночас місцеві мешканці матимуть гарне місце для відпочинку. Проте ми повинні дивитися на це питання, не оминаючи проблему водопостачання міста. Тому наша комісія в своєму висновку дала пропозицію, обов'язково передбачити в проекті два альтернативних джерела водопостачання міста. Курорт рівня Трускавця обов'язково повинен мати альтернативне джерело водопостачання, щоб у випадку аварійних ситуацій місто не залишилося без води. Таким резервним джерелом водопостачання пропонується Доброгостівське водосховище.

Яка доля очікує стару забудову міста? Чи будуть її зносити?

В Трускавці збереглися цікаві споруди ще з минулого і позаминулого століття.  Така архітектура створює унікальне обличчя міста, формує його своєрідну атмосферу. Дуже добре, що підчас розробки генплану, "Львівська політехніка" провела аналіз історичної спадщини Трускавця, і виявила цінні архітектурні та історичні пам'ятки. До речі "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", яке я представляю в міській раді, неодноразово піднімало питання затвердження історичного ареалу центральної частини міста, щоб зберегти для нащадків історичне обличчя Трускавця.

Що на Вашу думку необхідно в першу чергу відкоректувати в генплані?

Наша комісія подала дванадцять пропозицій до концепції змін генплану. Зокрема, як вже зазначалося, це забезпечення двох альтернативних джерел водопостачання міста. В першу чергу, ми запропонували, подати план інженерного забезпечення міста. В Трускавці нема належної схеми "червоних ліній", які би враховувалися при будівництві. Я Вам наведу один приклад. На вулиці Бориславській збудували будинок між двома електричними стовпами, а силовий кабель пропустили через дірки в стінах будинку... Я не знаю, чи є ще такий де не будь в світі такий житловий будинок, де через кімнату проходить електричний кабель. Проблема в тому, що сьогодні Вам точно ніхто не скаже, де власне проходять о ці "червоні лінії".Наша комісія запропонувала також розробити деталізацію місць відпочинку, алей, доріжок, теренкурів в лісопарковій зоні курорту, а також розмежувати в санаторно-курортній зоні транспортно-пішохідні потоки. В першу чергу запропонували перевести в пішохідну експонаду вулицю Суховоля. Питанню дозвілля і відпочинку молодих сімей з дітьми ми запропонували виділити окремий розділ в проекті генплану, де передбачити спортивні та ігрові майданчики, заклади дитячого харчування, атракціони та ін. Вважаю позитивним, що всі дванадцять пропозицій нашої профільної комісії були враховані і підтриманні на сесії депутатами.

Чи вистачить "Нафтусі", якщо збільшиться кількість курортників?

 Сьогодні Трускавець може прийняти за раз 11 тисяч відпочивальників. В радянські часи ємність курорту Трускавця планувалося збільшити до 35 тисяч. Це в півтора рази більше ніж проживає людей в Трускавці. Тепер планується збільшити ємність курорту до 17 тисяч. При розробці генплану проводиться комплексний аналіз ресурсів. Звичайно, що. такий стратегічний для Трускавця продукт як "Нафтуся" враховується при проектуванні. Наша комісія запропонувала переглянути ємність санаторно-курортних закладів в межах пропозицій гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції, врахувавши фактичні можливості використання всіх ресурсів курорту.  Запаси "Нафтусі" класифікують на декілька груп: абсолютно доказані запаси, не точно доказані та теоретичні запаси. Разом ці запаси складають 47 куб. метрів на добу. Крім цього необхідно врахувати запаси інших лікувальних вод, озокериту та інших корисних природних факторів курорту.

Чи передбачено збереження зелених насаджень в місті, адже, нажаль, почастішали випадки самовільної вирубки дерев?

Не просто дерева, цілі сквери вирубуються в Трускавці! В п'ятницю я подав свій депутатський запит на ім'я голови міста, щодо вирубки цілого скверу на вул. Воробкевича. Сподіваюся, що мені нададуть аргументовану відповідь, а винних притягнуть до відповідальності. Що стосується генерального плану, то разом з пропозиціями нашої профільної комісії, я подав пропозицію врахувати при корегуванні генплану необхідний відсоток зелених насаджень в місті, відповідно до норм міста-курорту Державного значення. Необхідно, щоб чітко була зафіксована кількість парків, скверів, алей, вирубка яких має бути заборонена. Для Трускавця зелені парки не менш важливі, як лікувальні води.

Оксана Іваник