Економічна експлуатація українців

Економічна експлуатація українців

ВО "Свобода"

"Бідність для українців є доволі новим явищем, причиною якої є перерозподіл ресурсів під час історичних змін  в країні, на шляху до ринкової економіки

Координатор ООН в Україні Френсіс О'Доннел

Загострення світової фінансової кризи вимагає  проведення ефективної економічної політики.  За допомогою державного економічного регулювання можна зменшити вплив кризових процесів на макроекономічному рівні та зберегти грошові доходи населення. Проте виникає запитання, чи здатен це зробити теперішній уряд. Державні посадовці, які керують сьогодні нашою країною, пройшли комсомольську та партійну школи, зокрема вивчали теорію політичної економії поряд з теорією атеїстичного матеріалізму та марксизму-ленінізму. На цих уроках сьогоднішні керманичі пильно зубрили марксиську економічну доктрину, з якої добре затямили, що історія суспільства є історією боротьби класів, і владу в державі має обмежене коло капіталістів, які зосереджують в своїх руках національне багатство та мають змогу експлуатувати робітників. І коли в Радянському Союзі будували комунізм, то в країнах заходу після 2-ї світової війни постала так звана Неоліберальна економічна доктрина, досягнення якої в деяких державах називають Вашингтонським консенсусом. Неолібералізм - сучасна економічна концепція, за допомогою якої горстка багатіїв має можливість керувати світовою економікою. В основі неолібералізму лежать нібито такі принципи  як економічна свобода, приватизація, подолання інфляції. Проте, тут і виникає "парадокс неолібералізму" - ті речі, за які мав би боротися сучасний різновид лібералізму він обмежує, обмежуючи права людей. Апробується ця теорія в різних державах за допомогою МВФ та транснаціональних корпорацій, які фактично є  світовими власниками основних засобів. Конкретними результатами цієї економічної політики є держави Латинської Америки та.... Україна.  А те, що відбувається зараз в міжнародній економіці, очікували вже давно, величезна фінансова піраміда США, економіку, якої обслуговували, нічим не підкріплені трильйони віртуальних доларів, рано чи пізно має лопнути, як мильна бульбашка. Дотепер за допомогою ініціювання збройних конфліктів США дещо могли відтерміновувати початок рецесії, зусилля економіки спрямовувались на проведення військових дій. Проте час розплати настав і криза в Америці спричинила ланцюгову реакцію у світі.  До речі, лідер австрійських націоналістів Йорг Гайдер, партія якого здобула перемогу на вересневих парламентських виборах і який загинув за загадкових обставин в автокастрофі 11 жовтня 2008 року, гостро критикував транснаціональні банки за спекулятивні операції з віртуальними фінансовими інструментами, що призвело до світової економічної кризи.

Після розпаду Радянського Союзу  вчорашня комсомольська еліта змогла швидко накопичити капітал за допомогою злочинної "прихватизації" та зосередити в своїх руках владу, прикриваючись викривленими ринковими принципами неолібералізму,.  Обкрадаючи свідомо українську націю, вони довели до зубожіння третину населення держави, позбавили права власності на національне майно. Тепер вони, накопичивши за допомогою валютних спекуляцій грошові кошти, очікують продажу землі, щоб забрати останнє, що залишилось - землю.

Вчорашні комсомольці так доурядувалися, що на 2008 рік відповідно до індексу людського розвитку та індексу бідності, які розраховують в ООН за трьома стрижневими показниками: середньої тривалості життя, рівня грамотності дорослого населення та рівня життя оціненого через ВВП на душу населення, Україна перебуває лише  на 76 місці, поруч з такими державами як Колумбія та Самоа.  Наслідком їхньої політики стало те, що в багатій країні - багато бідних. В Україні, де поза межею бідності проживає 30% або 14 мільйонів населення, нічого не зроблено для подолання цієї кризи. Найгірша ситуація в сільській місцевості, де проживає приблизно 40% населення, 60 % населення витрачає на їжу основні заробітки, а підвищення цін завдяки діяльності уряду Тимошенко постійно збільшує кількість бідних в державі.

Соціальна диференціація в Україні продовжує зростати, крива Лоренца чітко показує диспропорцію між багатими та бідними. Згідно з опитуванням, понад 80% українців вважають себе бідними,  обсяг ВВП на душу населення є одним з останніх  в Європі, проте  за кількістю проданих дорогих автомобілів ми одні з перших, в рейтингу купівельної спроможності топ-менеджерів Україна упевнено посідає 7-ме місце, українська столиця залишається однією з найдорожчих у світі. Не вводиться прогресивне оподаткування, податок на нерухомість.

Введено в дію урядову стратегію подолання бідності, яка має лише декларативний характер і на практиці не виконується, та й ніхто не збирався її виконувати.. Замість того, щоб спрямувати зусилля на підвищення рівня заробітної плати,  соціальної допомоги та покращення житлових умов українців, уряд формує інфляційні очікування в населення одноразовими популістськими виплатами. Прожитковий мінімум не відповідає європейським соціальним стандартам.

Чому теперішній владі так вигідно проводити цілеспрямовану політику зубожіння українців. Чим багатший українець, тим більше він думає про національні проблеми, а чим бідніший, тим більше про заповнення власного черева. Цій владі потрібна бездумна соціальна маса, готова проголосувати за будь-яку подачку.

Урядовці постійно нас тішать боротьбою з інфляцією, що темпи приросту інфляції, порівняно з минулим роком, зменшується. Темпи приросту зменшуються, але не сама інфляція, якщо вона була 14% а знизилась до 13%, це не свідчить про її зникнення. Маніпуляція свідомістю українців продовжується. Державні органи вимірюють інфляцію за допомогою індексу споживчих цін відповідно до міжнародних стандартів, проте це не обмежує можливостей маніпулювати цифрами, вибираючи для обрахунку найдешевші товари. Товари, які входять в кошик індексу споживчих цін та їх питома вага визначається на основі опитування громадян про структуру їхніх витрат, відповідно виникає запитання про адекватність та правильність  економічної інтерпретації цієї інформації. А це, у свою чергу, тягне за собою хибність формування цільового рівня цін для НБУ у його монетарній політиці і поглиблює кризу в державі. Ось і виходить, що живемо ми в системі викривлених показників, які дозволяють урядовцям на всю країну заявляти, що все гаразд. Найбільше ріст рівня цін вдарив по слабкому українському середньому класові, який відчує подорожчання послуг.

Для подолання проблеми бідності необхідно впроваджувати мету ВО "Свобода": побудова суспільства на основі соціальної та національної рівності.

Зменшити розмір бідності можливо лише на основі розвитку економіки, коли буде впроваджуватись політика економічного націоналізму, та справедливого перерозподілу національних доходів. Урядовці постійно вихваляються рівнем розвитку економічної свободи в нашій державі та спрощенням дозвільних процедур для підприємців, проте, відповідно до досліджень The Wall Street Journal і дослідницької організації Heritage Foundation, за Індексом економічної свободи  Україна  посідає 133 місце в світі. Згідно з даними іншого дослідницького центру Cato Institute - 121, поряд з такими країнами як Зімбабве, Ангола і Мьянма, ось вам успіхи уряду

Іншою проблемою нашої держави є корупція. За рівнем корупції Україна просідає 134 місце в світі поряд з Пакистаном, Ліберії, Нікарагуа. Комсюки не можуть не брати хабарів, для них це підсвідомий рефлекс. Мета їхня проста, поки при владі заробити по-більше, переказати гроші в іноземні банки, і доживати старість безбідно в Монте-Карло, а, що буде після них, і що буде з цією країною їх не цікавить. Тому і бояться націоналістів, які заявляють "не брудна політика, а брудні політики

Міднародне рейтингове агенство Fitch   та Standard&Poor's понизили рейтинг України до "В+" в довготерміновій перспективі та суверенний рейтинг. Уряд звернувся за допомогою до МВФ. Чому, адже світова криза повинна би була мати мінімальні негативні наслідки для української економіки. Трагедія України полягає в тому, що завдяки недорозвинутості фінансової системи, можна було б  нейтралізувати наслідки кризи, проте популіська економічна політика теперішнього уряду спрямована на завоювання додаткових голосів на наступних президентських виборах, а не на забезпечення стратегічного розвитку української економіки, з іншого боку завдала удару економічній безпеці нації.

Від кризи найбільше постраждають експортери,  немає кому ефективно захищати їхні інтереси. Чомусь обмежена увага сільського господарства, яке в умовах світової продовольчої кризи зможе отримати шанс для розвитку, адже відбувається постійне збільшення чисельності планети та  загострення енергетичної кризи, звідки  виникає гостра необхідність у біотопливі. Ситуація складається таким чином, що в державі постає справді передреволюційний  стан і революція буде відбуватись у двох напрямках: соціальному та національному. Говорячи про бідність населення різноманітні дослідницькі організації чомусь не досліджують етнічного складу багатих і бідних. Керуючу квазіеліту легко можна побачити хоча б з різноманітних рейтингів мільярдерів, де 17 найбагатших людей є депутатами ВРУ, національне багатсво зосереджувано в руках 3-х олігархічних кланах та 20 сім'ях, яким вигідний теперішній стан речей, але вони не є українцями.

Українців вміло обкрадають за допомогою валютних спекуляцій формуючи макроекономічну нестабільність в державі. Грошові кошти з економіки нікуди не пропадають вони лише переходять з однієї кишеня в іншу, і потрапляють в кишеню того, хто краще поінформований. Тому, звичайні українці можуть бути впевнені, ті, хто втратив спочатку на зміцненні гривні, а тепер на доларі, переводячи заощадження з однієї валюти в іншу, дозволили заробити величезні багатства обмеженому колу поінформованих провладних осіб. Сьогоднішні поради на кшталт: щоб оптимізувати ризики валютних коливань слід тримати заощадження пропорційно у різних грошових одиницях, мають лише короткоткотерміновий характер. Забезпечити стабільний розвиток української економіки та української нації може лише сильна національна економіка побудована на засадах економічного націоналізму, коли держава піклується про національного виробника, який у свою чергу забезпечує робочі місця та формує платоспроможний попит в економіці. Для цього необхідно вдатися до низки протекціоніських заходів, попри те, що неоліберальна економічна доктрина змальовує це як негативне, явище, так звані, промислово розвинуті країни, постійно вдаються до цієї практики, і лідером тут є США, які незважаючи на членство в СОТ, постійно захищають і стимулюють власне сільське господарство.

Таким чином, вивести державу з кризи, подолати вимирання української нації, провести швидкі, ефективних економічні реформ не може покоління комсомольців та й не хоче.

Лише докорінне очищення влади, проведення люстрації допоможе нарешті побудувати міцну національну економічну систему.

Для того, щоб зробити національну економіку потужною, формула є проста: "очищення - нові обличчя державна ідеологія - економічний націоналізм - багатий українець".

Економічний експерт, ВО "Свобода"

 радник О. Тягнибока з соціально-економічних питань

Андрій Хомицький.